Черкаси - важливий культурний центр України. У місті діє широка мережа установ культури і мистецтва. Це Черкаський академічний обласний український музично-драматичний театр імені Т. Г. Шевченка, Черкаський академічний театр ляльок, Черкаська обласна філармонія, Черкаське музичне училище імені Семена Гулака-Артемовського, школи естетичного виховання, Будинки культури і клуби, 12 культових закладів (церкви і молитовні будинки), 115 масових бібліотек, державні музеї: Черкаський обласний краєзнавчий музей, Музей «Кобзаря» Т. Г. Шевченка, Черкаський художній музей, Черкаський літературно-меморіальний музей Василя Симоненка - філіал обласного краєзнавчого музею, та 20 музеїв і музейних закладів на громадських засадах.

Черкаси - батьківщина письменників: О.Г. Лебеденка, Леся Гоміна (О.Д. Королевича), поетів Май-Дніпровича (Д.Майбороди), І.Я. Золоторевського, перекладача і прозаїка В.М. Хижняка, художника-графіка В.Д. Замирайла, народної артистки України Л.Д. Лобанової. В 1957-1963 роках тут жив український поет В.А. Симоненко.

Наше місто є одним з найдавніших регіонів нашої держави на її території знаходиться велика кількість історико-культурницьких пам’яток, проживає багато культурницьких і політичних діячів, будує будинки чесний, незалежний, доброзичливий український народ, а історія сягає ще часів палеоліту.

Черкаська область є центром формування козаччини, звідки можливо, походить назва міста. Назва "Черкаси" не рідкісна, воно досить поширене. За однією з версій козаки переселялися і переносили цю назву з собою. Так, наприклад, столиця Донських козаків - Новочеркаськ. Історики-прихильники цієї версії вважають, що спочатку назва сформувалося в карпатському регіоні. Там є багато гідронімів (назв водойм) зі схожим коренем, наприклад, "crona" і "kas", що означає "чиста річка".